ЩО ТАКЕ ПРАВЕЦЬ І ЯК НИМ МОЖНА ЗАРАЗИТИСЯ ?
З настанням тепла та початком польових робіт зростає небезпека заразитися збудником працю. Його спори у грунтах зберігаються протягом багатьох десятиліть. Токсини збудника правцю є сильною біологічною отрутою, яка уражає людину, а також майже всіх теплокровних тварин – коня, корову, вівцю, козу, собаку, кроля, морську свинку, білу мишу та ін. Саме травоїдні тварини і людина є носіями збудника правцю. Їхній травний канал є природним середовищем існування та розмноження правцевого мікроба. Тварини виділяють правцеву паличку постійно.
У природі існує постійний колообіг збудника правцю. З випорожненнями тварин і людей паличка виділяється у довкілля, яка у ґрунті перетворюється на спори і забруднює його. За сприятливих умов спори палички правцю можуть проростати, розмножуватися і накопичуватися. Вони стійкі до високих температур, навіть до дії дезінфікуючих засобі. Ґрунт є постійним резервуаром збудника правцю.
Що таке правець?
Правець - це гостре інфекційне захворювання, що передається при контакті зі спорами бактерій Clostridium tetani, які живуть у грунті та кишковому тракті тварин. Правець може виникнути після будь-яких травм, при яких пошкоджується шкіра та слизові оболонки, оскільки у рану можуть потрапити спори збудника.
Правець не передається від людини до людини - лише через потрапляння бруду у рани чи через укуси тварин, поріз, внаслідок травмування гострими предметами, уламками деревини, тощо. Але безпечнішим він від цього не стає: правець вражає нервову систему і проявляється сильними судомами, а смертність від нього сягає 70%.
В зоні ризику є новонароджені, діти віком від 3-х до 7-ми років та хлопчики підлітки.
Із дорослих найчастіше хворіють землекопи, працівники сільського господарства, на даний час і поранені військовослужбовці; характер поранень – лопатою, цвяхами, сільськогосподарським інвентарем, шипами рослин, тощо. Має значення також місце травмування : в 65 % випадків розвитку правця в анамнезі це травми нижніх кінцівок, в 11 %- травми верхніх кінцівок, в 4 % - пошкодження грудей і в 2% - голова та обличчя.
Інкубаційний період коливається від 3-х до 30 –ти днів, найчастіше 5-14 днів. Чим коротший інкубаційний період, тим важче протікає хвороба.
Появляється тягуча біль в м’язах спини, недомагання, безсоння, біль в області рани. На 2-3 день хвороби виникає напруження жувальних м’язів, внаслідок цього утруднено відкриття ротової порожнини, проблеми з ковтанням, надалі хворий взагалі не може відкрити рота, «витріщання очей».
Послідовно підвищується тонус м’язів шиї, спини, живота, нижніх кінцівок. Починаються судомні скорочення під час яких хворих спирається на затилок і п’ятки тіло його дугоподібно вигинається назад ( опістотонус).
Появляється загальна скованість, підвищується температура тіла, головний біль, частота клінічних судом, які охоплюють різні групи м’язів наростає. Дихання утруднене із-за спазму міжреберних м’язів, м’язів гортані , виникають закрепи, затримка сечі, біль в животі, зміна артеріального тиску та прискорене серцебиття.
Хвороба має дуже важкий перебіг.
Причинами смерті від правцю є асфіксія (задушення) – унаслідок судомного синдрому, паралічу серцевої діяльності або дихання.
При появі перших симптомів правця пацієнтам потрібно негайно звертатися до лікаря.
Єдиний спосіб запобігти правцю – вакцинація.
Екстренна профілактика правця проводиться по показах при отриманні травм, опіків, покусів тваринами тощо. При будь-який травмах слід провести екстерну профілактику правця, незалежно від того, робилось раніше щеплення чи ні. Введення імунних препаратів залежить від наявності даних про попереднє щеплення.
Планова профілактика правця проводиться протягом усього життя відповідно до Національного Календаря профілактичних щеплень безоплатно.
Розпочинається вона у дитячому віці разом з вакцинацією проти дифтерії. Щеплення розпочинають з тримісячного віку, триразово з інтервалом 30 днів.
Діти щеплюються в 2, 4, 6, 18 місяців вакциною проти кашлюку, дифтерії та правцю - АКДП ( з цільноклітинним кашлюковим компонентом, що дає найкращий захист). В 6 років отримують ревакцинацію вакциною для профілактики дифтерії та правця АДП , а в 16 років та надалі кожні 10 років вакциною для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом дифтерійного анатоксину АДП-м.
Захворюванню на правець легше запобігти, ніж його лікувати, оскільки навіть у наш час помирає в середньому кожен другий хворий на цю страшну недугу. А разом з тим щеплення створює надійний захист від захворювання на правець.
Тому радимо переглянути свій та своєї сім’ї вакцинальний статус від даної інфекції, і якщо у вас пройшло більше 10 років від останнього щеплення звернутися до свого сімейного лікаря для його отримання .
У нас є всі умови для подолання такої грізної і небезпечної інфекційної хвороби, як правець. Від населення вимагається зовсім небагато — не відмовлятись від профілактичних щеплень і при пораненні своєчасно, без зволікань звертатись за медичною допомогою.
Завідувач Нововолинським відділенням Наталія Мариніна
Володимир-Волинського
районного відділу ДУ «Волинський
ОЦКПХ МОЗ», лікар епідеміолог
