Не інтернат, а родина: як у Поромівській громаді працює послуга патронату
«Ми називаємо це швидкою допомогою для дітей. Коли дитина опиняється у кризовій ситуації і потребує підтримки, вона може прийти до нас у патронатну родину, відчути тут турботу, любов і безпеку. А далі, незалежно від того, повернеться вона до біологічної сім’ї чи знайде нову родину, вона знатиме, що світ не такий жорстокий, як їй могло здаватися, що підтримка існує», — кажуть патронатні вихователі Оксана та Сергій Поліщуки.
Маючи власних дітей і бачачи ситуацію в країні, Сергій та Оксана часто говорили між собою про те, що було б добре допомогти дітям, які опинилися в складних життєвих обставинах. Одного разу знайома з церкви запитала пані Оксану, чи не хотіли б вони стати патронатною сім’єю. Після цього подружжя почало більше дізнаватися про патронат.
Майже відразу їм зателефонували із служби у справах дітей і запропонували пройти навчання, яке проводить Волинський обласний центр соціальних служб. Громада потребувала патронатної родини, тому все відбувалося дуже швидко.
У родині Поліщуків шестеро біологічних дітей. Старшим уже 22 і 19 років, а молодшим — 14, 11, 10 та 5 років. Батьки зізнаються, що саме діти стали їхньою головною підтримкою в рішенні стати патронатними вихователями.
«Спочатку я ставився до цієї ідеї обережно, але згодом зрозумів, наскільки це важливо. Ми багато знали про прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу до цього, бо сестра Оксани є мамою-вихователькою у ДБСТ, але про патронат знали менше. Зрештою зрозуміли, що саме патронат є для нас оптимальним варіантом. Усиновлення ми не розглядали, адже маємо багато власних дітей», — ділиться Сергій Поліщук.
Оксана Поліщук стала патронатною вихователькою, а її чоловік Сергій Поліщук — помічником патронатного вихователя місяць тому. До цього ще два місяці проходили навчання у Луцьку, згодом у Поромівській громаді — і одразу ж почали працювати. Майбутні вихователі вивчали законодавство, особливості догляду за дітьми, проходили курси з надання першої медичної допомоги та працювали з фахівцями служби у справах дітей.
Зараз у родинні перебуває двоє дітей, які отримують послугу патронату — Мирославу 3 місяці, Єві рік і три місяці.
Перші дні стали справжнім випробуванням, зізнаються патронатні вихователі. Діти мали проблеми з харчуванням та самопочуттям.
Уже за місяць проживання в патронатній родині діти почуваються значно краще. Мирослав уже усміхається та має гарний апетит, а Єва грається зі старшими дітьми родини.
«Ревнощів між дітьми немає. Нашої любові вистачає на всіх», — ділиться патронатна вихователька.
Для патронатних вихователів — це найкраще підтвердження того, що їхній вибір був правильним. Діти почуваються в безпеці та отримують необхідну турботу і підтримку.
«До цього часу у громаді не було жодної патронатної родини, — зазначає керівник служби у справах дітей Поромівської сільської роди Віктор Федорович Дудечко, — хоча потреба в послузі існувала завжди».
Зрушення відбулося завдяки співпраці служби у справах дітей і Ольги Берг, локальної координаторки проєкту «Підтримка реформи Кращого догляду у Волинській області шляхом посилення соціальних послуг та системи догляду за дітьми», яка через особисті контакти змогла знайти сім’ю.
«Про соціальну послугу патронату я дізналася, коли почала працювати у проєкті та відвідувати навчання з розвитку соціальних послуг. Я почала аналізувати, які родини могли б долучитися до патронату… Це непростий процес, адже багато людей бояться відповідальності, але бажання допомогти дітям сильніше за страхи», — розмірковує Ольга Берг.
У громаді сподіваються, що приклад родини Поліщуків надихне й інших мешканців долучитися до створення патронату.
В Україні станом на 1 червня 2026 року в Україні функціонують 683 сім'ї патронатного вихователя, 1356 дітей, що отримують послугу патронату, 395 громад, де юридично діє послуга патронату за даними МБО «Партнерство “Кожній дитині”».
У Волинській області 11 родин надають послугу патронату над дитиною.
Завдяки патронату дитина, яка залишилася без батьківського піклування, не потрапляє до інституційного закладу, а тимчасово проживає у патронатній родині. Це дозволяє уникнути додаткових психологічних травм і забезпечує індивідуальну турботу, виховання та підтримку на період, поки батьки не здолають труднощі або служба у справах дітей не розв’яже питання подальшого влаштування дітей у сімейні форми виховання, а найголовніше- дитина залишається у громаді.
За законом дитина може жити у сім’ї патронатного вихователя три місяці, щонайдовше — пів року. Але на період воєнного стану дитина може бути у патронаті аж до його завершення.
У цей час патронатні вихователі піклуються про дітей, допомагають їм адаптуватися, соціалізуватися та здобувати необхідні життєві навички: дотримуватися режиму сну, гігієни, допомагають у навчанні, підтримують у всіх починаннях тощо.
Патронатна сім’я потрібна громаді не тільки для екстреного вилучення дітей із небезпечного середовища. Вона може тимчасово підтримати дітей, якщо батьки захворіли, потрапили у складні життєві обставини або потребують допомоги.
Послуга патронату над дитиною повністю фінансується державою. Патронатний вихователь офіційно працевлаштований і отримує заробітну плату.
Для того, щоб більше дізнатися про послугу патронату та сімейні форми виховання, звертайтеся на гарячу лінію у Волинській області: 0 800 33 90 83
Дзвінки безоплатні з усіх стаціонарних та мобільних номерів на території Волинської області.
Матеріал підготовлений в межах проєкту «Підтримка реформи Кращого догляду у Волинській області шляхом посилення соціальних послуг та системи догляду за дітьми» впроваджується UNICEF Ukraine та Консорціумом партнерських організацій: Українська мережа за права дитини, СОС Дитячі Містечка Україна за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Швеції.
